Вчора на виставці я побачила ось цю книжку з Бухари XVII століття. І хоч мені здавалося, що я давно вичистила зі своєї голови весь той мотлох, який совєцькі та російські наративи встигли туди напхати в дитинстві, не змогла стримати здивування.
Деталізація, якість, краса цього рукопису вразили мене до глибини душі.
І одночасно підняли старий біль за те, як російська імперія, а потім і СРСР, руйнували складні, глибокі та витончені культури. Як запхали таджиків та інші підкорені етноси у коробочку “смішних людей на підсобних роботах”, спершу на росії, а потім у світовій уяві.
Найогидніше те, що ця колоніальна картинка закріпилася не лише у свідомості самих росіян.
Колись я розмовляла з американкою, яка їздила з благодійною місією в Таджикистан. І вона всерйоз казала, що “вони не змогли зберегти досягнення совєцького союзу”.
Тобто для неї культурна історія таджиків почалася не з тисячоліть власної традиції, не з согдійських міст і багатих літературних шкіл, а з приходу російських варварів.
ось вам і справжня суть імперського шовінізму - стерти справжню пам’ять і нав’язати фальшивку
@rada@social.net.ua
#УкрФеді #УкрТві #УкрПіксель #українською #колоніалізм #100ДописівУкраїнською #шовінізм #росія #біль #мистецтво #книжки #книги #література #історія